Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016 року Справа № 904/8593/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого (доповідача),

Катеринчук Л.Й.,

Ткаченко Н.Г.,

за участю представників:

ПАТ "ПриватБанк" - Полторацької О.В. (дов. від 01.09.2016),

ліквідатора ТОВ "Автоприват" Дмитроченко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі

м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної

служби у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від

26.09.2016

по справі №904/8593/13 господарського суду Дніпропетровської області

за заявою Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоприват"

про визнання банкрутом,

встановив:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2016 (суддя Примак С.А.) затверджено звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоприват" Дмитроченко С.М. від 21.07.2016 про оплату послуг та відшкодування витрат при здійснені банкрутства товариства з обмеженою відповідальністю "Автоприват". Затверджено розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого ліквідатора Дмитроченко С.М. за період з 15.05.2014 р. по 20.07.2016 р. в сумі 1 374 521,57 грн., з яких 133 384,51 грн. основної винагороди та 1 241 137,06 грн. витрат. Затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора. Ліквідовано юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю "Автоприват". Провадження у справі припинено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 (колегія суддів у складі: В.О.Кузнецов, І.М.Науменко, І.О.Вечірко) апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2016 у справі № 904/8593/13 припинено.

В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська) просить ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Касаційна скарга мотивована порушенням апеляційним судом норм матеріального права, зокрема, ст. 78 Податкового кодексу України, ст. 111 Цивільного кодексу України, а також норм процесуального права.

ПАТ Комерційний банк "ПриватБанк" проти вимог касаційної скарги заперечує з підстав, викладених у запереченні на касаційну скаргу, вважає ухвалу апеляційного господарського суду від 26.09.2016 законною, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Ліквідатор ТОВ "Автоприват" у відзиві на касаційну скаргу вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції такою, що винесена з дотриманням норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Відтак, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від приписів процесуального закону.

Згідно з частиною 2 ст. 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство).

Статтею 91 ГПК України визначено коло осіб, що мають право апеляційного оскарження рішення (ухвали) місцевого господарського суду, якими є сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених ст. 106 цього Кодексу, зокрема, згідно пункту 10 цієї статті, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 6 ст. 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Учасниками провадження у справі про банкрутство, згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є сторони (конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Статтею 23 Закону про банкрутство визначено порядок пред'явлення кредиторами вимог до боржника у справі про банкрутство, провадження у якій здійснюється за загальною процедурою.

Положеннями ст. 23 та ст. 25 Закону про банкрутство на господарський суд покладено обов'язок щодо розгляду у попередньому засіданні суду заяв з вимогами конкурсних кредиторів та забезпечених кредиторів. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів, про що виносить ухвалу, в якій зазначаються відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги, а також розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів.

Отже, законодавством про банкрутство передбачено певну процедуру набуття кредиторами статусу учасника провадження у справі про банкрутство, яка формалізується ухвалою суду про визнання поданих вимог кредитора боржника, і дозволяє таким кредиторам оскаржувати прийняті у справі судові рішення.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду від 21.11.2013 за заявою ПАТ Комерційний банк "ПриватБанк" порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Автоприват", за загальною процедурою, передбаченою Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядженням майном боржника, розпорядником майна призначено Дмитроченка С.М.

В газеті "Голос України" № 230 (5730) від 05.12.2013 опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні, а скаржником не надано доказів звернення Інспекції до боржника з грошовими вимогами, що виникли в результаті заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), в порядку, встановленому ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, відповідно до листа ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 28.03.2014 № 7012//04-62-10-019, заборгованість за Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоприват" відсутня.

При цьому, ні в апеляційній скарзі, ні в касаційній скарзі податковий орган жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові).

У зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що скаржник не набув статусу кредитора боржника, а тому не має правових підстав для звернення до суду з даною апеляційною скаргою. При цьому, судом було враховано, що ухвала місцевого суду не стосується прав та обов'язків Інспекції.

Відповідно до ст. 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів покладений на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахування вищенаведеного, колегія суддів вважає, що ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області з перегляду ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2016 прийнята у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Посилання ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська на те, що податковий орган був позбавлений можливості вчасно провести позапланову документальну перевірку діяльності боржника, колегією суддів відхиляються з огляду на тривалість ліквідаційної процедури та встановлені Податковим кодексом України підстави, порядок та строки проведення перевірок. При цьому, матеріали справи не містять доказів оскарження дій (бездіяльності) ліквідатора щодо відмови податковому органу надати документи для перевірки.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувана ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, є такими, що не спростовують обґрунтованості висновків апеляційного суду, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 , 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 по справі №904/8593/13 залишити без змін.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Катеринчук Л.Й.

Ткаченко Н.Г.